17 березня 1917 року в житті України відбулася значна історична подія - в Києві було проголошено Українську Центральну Раду (УЦР). А її президентом було обрано професора Михайла Грушевського.
З Центральною Радою пов’язане становлення української державності у ХХ столітті, проголошення незалежності і перші спроби державного будівництва. Документами Центральної Ради були Універсали, Декларація Генерального секретаріату, Конституція Української Народної Республіки, протоколи засідань Центральної Ради та Генерального секретаріату.
Центральна Рада фактично стала законодавчим органом автономної України. Відповідно до положень І Універсалу 15 червня 1917 року утворено український уряд - Генеральний секретаріат у складі 8 осіб. Очолювали його видатні громадські та політичні діячі України - Володимир Винниченко та Всеволод Голубович.
З перших місяців існування Центральна Рада мала велику підтримку з боку народних мас, з нагоди її створення українцями було проведено величезні демонстрації. На Центральну Раду покладали великі надії солдати, селяни і робітники, вони бачили її захисником своїх інтересів.
Владу Центральної Ради визнало багато партій, хоча й тимчасово. Після визнання УЦР Тимчасовим Урядом (ІІ Універсал) її доповнено представниками, обраними на І Всеукраїнському робітничому з’їзді 24-27 липня 1917 року та представниками меншостей.
Після захоплення більшовиками влади в Росії УЦР проголосила Українську Народну Республіку з визначеною територією у федеравтивних зв’язках з Росією (ІІІ Універсал - 20 листопада 1917 р.)
У розпалі боротьби проти більшовиків та змагань на мирових переговорах УЦР проголосила ІV Універсалом (22 січня 1918 р., затверджений 24 січня 1918 р. Малою Радою) УНР самостійною і суверенною державою, а Генеральний секретаріат перейменувала на Раду Народних Міністрів. Після цього УЦР ухвалила ряд законів.
Найважливішим законодавчим актом УЦР було схвалення конституції УНР 29 квітня 1918 року, яка стверджувала республіканську форму держави з парламентарно-демократичним режимом. Законодавча влада в УНР мала перевагу над виконавчою. Голова парламенту був одночасто президентом Української держави. Першим президентом обрано М. Грушевського.
Сингаївський Я. Центральна Рада України / Я. Сингаївський // Наші козаченьки. - 2007. - № 3. - С. 3.
