«…Усе починається у нашому житті з серця, з рідного порога, з вузенької стежини, яка виведе вас колись від рідної хати, від маминих теплих добрих рук у світи чужі і незвідані. Так, усе велике і високе починається з власного серця і власного дому, починається з відчуття Батьківщини земної і Батьківщини Небесної. І кожен з нас міг би сьогодні пригадати з свого життя, з життя своїх близьких, знайомих хвилини, коли нам до болю, до щему, до сльози, понад усе рідне найріднішою була мама; коли понад усе святе найсвятішою теж була мама. Тому народилося свято Матері, аби хоча б один день в року діти могли віддати честь, данину і любов тій, єдиній, завдяки якій вони прийшли у світ».
Калина Ватаманюк «Сад моїх журавликів»
