Щовесни, коли
тануть сніги,
І на рясті просяє
веселка,
Повні сил і живої
снаги
Ми вшановуєм
пам’ять Шевченка.
В історії кожного
народу є імена, які він свято береже у своїй пам’яті і з великою любов’ю та
повагою передає з покоління в покоління. Є таке ім’я і у нашого народу — Тарас
Шевченко.
З
нагоди 210-ї річниці від дня народження генія українського народу у бібліотеці
ліцею з учнями 7-В класу (класний
керівник – Галина Бура) проведено літературно-мистецький круїз «Бронзовий родовід генія: пам’ятники
Шевченку в Україні та за кордоном». Під час заходу учні та учениці поринули у
світ монументальної Шевченкіани, дізналися як вшановують Великого Кобзаря в
скульптурних пам’ятниках і композиціях в Україні та світі.
Ведучі
Вікторія
Дзюбановська та Стас Лемешко розпочали розповідь про
найперші і найдавніші пам’ятники, встановлені Тарасу Шевченку, Святослав
Сівцов та Аліна Лесів продовжили розповідати про найцікавіші та
найоригінальніші монументи Великому Кобзарю, які встановлені в Україні. Макар
Ганущак і Юлія Барановська перенесли присутніх у міста та столиці країн
близького і далекого зарубіжжя, розповідаючи про пам’ятники, встановлені геніальному
українському поетові за кордоном.
Анастасія
Прокопенко,
Дарія
Ковальчук та Тамара Комахідзе декламували поезії
про Кобзаря, а також розповіли про найкрасивіший та найважчий пам’ятник Тарасу
Шевченку, який у Харкові, про пам’ятник у Ковелі, який офіційно внесено до
Національного реєстру рекордів України, як найвищий бронзовий монумент,
встановлений генію українського народу.
А ще семикласники
прослухали віршовану біографію Великого Кобзаря, дізнались про цікаві та
маловідомі факти із життя українського поета, переглянули сучасний кліп пісні
на слова Т.Шевченка «Не журися Україно». А на завершення взяли участь у грі-квесті «Все, що я знаю про Тараса».
Вчитель літератури
Наталія
Андріївна Король підвела підсумок заходу і наголосила на важливості та
актуальності творчості Тараса Шевченка, адже, «ми зараз творимо свою історію
під акомпанемент Тарасових слів».
210 років минуло з
дня народження поета, проте і нині живе під сонцем України Кобзареве слово,
слово великої, непогасної любові до свого народу, своєї землі.
Та скільки б часу
не минуло, нові покоління будуть для себе відкривати нового Т. Г. Шевченка,
по-новому прочитуватимуть його твори й осмислюватимуть біографію. І будуть
створюватися нові пам’ятники як данина шани Великому Українцю.
